Ім'я митрополита Андрея Шептицького належить історії українського народу, проте, якщо вдатися до гри слів, аж ніяк не відходить в історію. Митрополит завжди серед нас на всіх поворотах історичної долі, бо ставить запитання, на які важко знайти відповідь. Шукати несуперечливі відповіді на складні суперечливі питання була покликана конференція «Митрополит Андрей Шептицький: Дилема гуманістичного вибору в умовах тоталітарних режимів», що відбулася 7 листопада 2005 у Львові в приміщенні Львівського обласного Єврейського благодійного фонду «Хесед-Ар'є». Ініціатива проведення конференції належить євреям - директорові згаданого фонду львів'янці Аді Діановій та науковому консультанту центру «Ткума» ізраїльтянинові Арона Вайсу, якого під час війни врятувала українка з прикарпатського міста Борислава.

Проте справжнім символом конференції стала колишня львів'янка, а нині британська єврейка Лілі Польман-Штерн, у долі якої чи не найбільше серед усіх присутніх відбилася заявлена дилема гуманістичного вибору. Зауважте: майже всю родину пані Польман-Штерн знищило гестапо за прямого пособництва української поліції, проте її саму та її мати врятували інші українці, і перш за все - митрополит Андрей та ігуменя греко-католицького Студійського монастиря св. Йосифа (в миру - Олена Вітер).

Коли Лілі згадує свою родину Штерна, то давня назва міста - Леополіс - звучить для неї як Некрополіс. Коли ж згадує Митрополита, то Святоюрська гора стає горою святою...

Мирослав МАРИНОВИЧ «Дзеркало тижня» № 45 (573) - 19-25 листопада 2005 (скорочено)