У Львові на вулицях міста відсвяткували єврейське весілля
24 липня у Львові просто неба триває єврейське обрядове весілля. Воно – родзинка IIІ Міжнародного фестивалю «LvivKlezFest». Усі охочі долучилися до урочистої ходи і танців молодят та гостей свята, їм пояснили, що одружуватимуться Лея та Іцхак.
Із першої години пополудні зі сцени в центрі міста, біля Ратуші, людям пояснили, що Львів здавна вважається містом 100 національностей, і сьогодні зацікавлені можуть побачити традиційне єврейське весілля.
Дійство розпочалося на площі Ринок. Дівчата-дружки із традиційними співами одягали наречену, пританцьовували. Далі наречений з балкону будинку на площі Ринок зачитав традиційні слова, потім підійшов до нареченої, де їх обсипали цукерками та зерном. Із танцями та традиційною музикою винуватці свята з гостями обійшли площу Ринок.
Біля фонтану Амфітрити весільна процесія пустилась у танок, заохочуючи до танцю усіх охочих. Поблизу фонтана Нептуну, учасники весільної процесії співали пісень.
Пізніше весільна процесія пішла на вул. Староєврейську, яка у цей день теж була особливою: до свята її облаштували так, що вона нагадувала вулицю довоєнних часів із конторою нотаріуса, своїм фотографом, модисткою, фризернею, магазином смаколиків, тут влаштували ярмарок. Заплановано також частування смаколиками єврейської кухні.
Нагадаємо, у Львові втретє розважають місто єврейськими традиціями.
Довідка:
Ініціаторами заходу виступили: Всеукраїнський єврейський Благодійний фонд «Хесед-Ар’є», Американський єврейський об’єднаний розподільчий комітет “ДЖОЙНТ”, Незалежний культурологічний часопис «Ї», Компанія «Холдинг емоцій “!FEST”» та Галицька жидівська кнайпа «Під Золотою Розою», Посольство Ізраїлю в Україні, Львівська міська рада, Музей ідей.
"LvivKlezFest – це спроба відтворити втрачену музичну культуру та відтворити частину історії Львова, зокрема, єврейського кварталу, який був невід’ємною складовою галицької мультикультурної столиці. Подібні фестивалі стали традиційними та надзвичайно популярними в багатьох європейських містах: Кракові, Лондоні, Парижі, Відні, Берліні та інших", – зазначають організатори.
У Львові єврейський фонд ”Хесед-Ар’є” святкує десятиріччя
15 травня в приміщенні Першого українського театру для дітей і юнацтва відбудуться святкування до десятиріччя Львівського обласного Єврейського благодійного фонду "Хесед-Ар’є". Про це повідомив начальник відділу зовнішніх зв'язків і промоції Львівської обласної ради Тарас Возняк, фонд доглядає людей похилого віку, дітьми, без участі держави обслуговує декілька тисяч осіб як єврейського, так і нєєврейського походження. У ці дні святкує свій 60-річний ювілей директор фонду Адель Діанова.
"Блог Гемана" - публікація від 05.06.2009
Запрошуємо до дискусії - Що нам винен «Хесед»?
Хеседи вже багато років є невід'ємною частиною єврейського життя в Україні. Завдяки допомозі Американського Розподільчого Комітету «Джойнт» багато євреїв зрозуміли, що вони більше не кинуті напризволяще.
Літній людині, хворому, самотньому не солодко сьогодні в Україні. Дуже багато для цього є об'єктивних і суб'єктивних причин, але суть одна - без роботи, без нормальної пенсії і соціальної допомоги прожити, практично неможливо.
Церемонія нагородження українців — Праведників народів світу прошла 20 лютого в приміщенні львівського обласного єврейського благодійного фонду «Хесед-Ар’є», - повідомляє Християнський Мегапортал invictory.org з посиланням на РИСУ. Медалями і дипломами нагороджувала надзвичайний і повноважний посол держави Ізраїль в Україні Зіна Калай-Клайтман. Лише одна українка — Ірина Максимів-Саік – отримала нагороду особисто — її сім'я приховувала протягом багатьох місяців 16 євреїв. Інші вісім медалей надали родичам Праведників народів світу — дітям або внукам.
У вітальному слові посол Ізраїлю відзначила, що далеко не всі імена українців, які рятували євреїв за часів ліхоліття, виявлені і відмічені. У зв'язку з цим Зіна Калай-Клайтман висловилася: «Час, на жаль, стирає і пам'ять... Не всі імена ще відкриті, і нам слід квапитися, щоб зробити це...»
Львівський обласний єврейський благодійний фонд “Хесед-Ар’є” розпочав масштабну акцію “Народи світу пишуть Біблію”, яка вже охопила понад 50 країн світу.
Кожен учасник власноруч переписує один із віршів Біблії мовою свого народу. Тисячі сторінок оправлять як єдиний рукопис і передадуть до Будинку Біблії, що в Біблейській долині на Святій землі.
Як розповіла бібліотекар благодійного фонду “Хесед-Ар’є” Ольга Фадєєва, мета акції – привернути увагу громадськості до Книги книг. Біблія і заповіді Божі, які там вміщено, мають об’єднувати людей незалежно від національності чи конфесійної належності. Штаб проекту, що в Єрусалимі, підготував спеціальні аркуші, на які треба переписувати текст Біблії. Усім учасникам акції на згадку видають іменні свідоцтва.
Міжкультурний діалог - «Сузір’я Лева» – знову на театральному небі
Театральну естафету у Львові перехоплює IV Міжнародний фестиваль єврейського театрального мистецтва «Сузір’я Лева». Вистави проходитимуть 4-6 грудня у Першому українському театрі для дітей та юнацтва та львівському театрі «Воскресіння».
Акторське вміння перед львівською публікою продемонструють дев’ять аматорських колективів зі Львова, Хмельницького, Полтави, Одеси, Санкт-Петербурга, Москви, Казані…
З міського бюджету «Сузір’я Лева» не отримає жодної копійки, відбуватиметься лише завдяки благодійним внескам. Скупість на мистецтво списують на економічну кризу... Вхід на фестиваль – вільний, але кожен охочий може зробити добровільний внесок.
За словами голови благодійного єврейського фонду “Хесед-Ар’є” Аделі Діанової, “Сузір’я Лева” познайомить глядача з високоякісною драматургією. На фестивалі буде п’єса
Б. Брехта “Дружина-єврейка”, З. Сагалова “Не вірте пану Кафці”, І. Башевіса-Зінґера “Брошка”, Ею-Ею Шмідта “Гість”, Д. Рубіної “Той же сон”, а також інсценізація оповідань І. Бабеля “Шабос Нахаму”, Шолома-Алейхема “Весілля у штетлі” та щоденника Анни Франк.
Переможців обиратиме журі, до якого увійдуть заслужений діяч мистецтв Російської Федерації, режисер Московського театру ім. Єрмолової Фаїна Верингіна, доцент Київського УНТА ім. Карпенка-Карого Наталія Кудрявцева, Борис Озеров, Флорія Шевченко, Віталій Дворцин та Сергій Наєнко. За найкращу виставу переможцю дістанеться лев із гутного скла.
Ірина СЕМЕНІВ, "Високий Замок" - 29.11.2008
Аматорська сцена - Зиґмунд Фрейд та Анна Франк запалили «Сузір’я Лева»
А Гран-прі театрального фестивалю дісталося львівському «Дебюту» – за «Той самий сон»
Під час IV Міжнародного фестивалю єврейського театрального мистецтва «Сузір’я Лева» призом глядацьких симпатій публіка нагородила розважальну виставу «Весілля у штетлі», яку за мотивами оповідань Шолом-Алейхема поставив пластичний театр «Єва» з Санкт-Петербурга. Глибокі спектаклі, які торкалися теми Голокосту, отримали другорядні нагороди - і від публіки, і від журі.
Гран-прі фестивалю, що протягом трьох днів гуртував навколо себе театроманів, виборов львівський театр «Дебют» за постановку твору Діани Рубіної «Той самий сон». Цей театр забрав і диплом ІІІ ступеня за виставу «Дружина-єврейка» за твором Бертольда Брехта. Диплом І ступеня виборола одеська вистава «Шабот Нахаму», поставлена єврейським камерним театром «Гавел Геволім» за мотивами оповідання Ісаака Бабеля. Блискуча постановка твору Еріка Еммануеля Шмітта «Гість» хмельницького театру-студії «Рейдл» взяла диплом ІІ ступеня.
Ламаючи стереотипи - Не лише «тумбалалайщина» та «хаванагільщина»
У Першому українському театрі для дітей та юнацтва триває I Міжнародний фестиваль єврейської музики, пісні і танцю.
Львівський обласний благочинний єврейський фонд «Хесед-ар’є», який є організатором «Лева музичного», має у проведенні схожих фестивалів неабиякий досвід. Організація існує дев’ять років, гуртуючи навколо себе єврейську громаду міста. За цей час встигли провести три театральні, один образотворчий та шість книжкових фестів.
На «Лев музичний» приїхало 15 аматорських колективів з України, Росії, Латвії та Молдови. Єврейську честь Львова «захищають» шість творчих ансамблів. Оскільки мета фестивалю – не тільки продемонструвати єврейську культуру, а й навчити користуватися нею, то організатори проводять також вокальний та хореографічний майстер-класи. У рамках фесту працюють експозиції – «Євреї в музиці», «Велика музика маленького штетла», «Традиційна єврейська музика», «Внесок євреїв у розвиток світової музичної культури», а також книжкові виставки.
Львов, Leopolis, Lemberg, Львiв, Lw/w, Львов... Сколько ещё есть и будет имён у этого прекрасного, совершенно не привычного европейского города, хотя там теперь и говорят на привычно певучей мове. Европа! Мощёные брусчаткой улицы, старые фонари, доминиканские и францисканские соборы, Высокий замок, Ратуша и, конечно, синагоги...
В декабре - недекабрьское солнце, температура +13, а в наших организмах, кажется, выше +36.6, и пульс учащённый, т.к. бегаем, носимся из одного театра в другой на все спектакли еврейского фестиваля, не забывая в фойе отеля порепетировать свой, распугивая командированных и горничных. Им было чего пугаться: "белые приведения" оккупировали то площадку у лифта, то холл седьмого этажа. Это наши гиллелевские актёры в саванах из дешёвой бязи страшили постояльцев. Не всегда в готеле Львiв в центре столицы Галиции проходят такие экзерсисы.
Балет із присмаком кориці - Бруно Шульц спустився з «Цинамонових небес»
Чи не єдиним за останні роки театральним звертанням до постаті всесвітньо відомого письменника, дрогобиччанина Бруно Шульца стала вистава “Цинамонові небеса”.
Прем’єра одноактного балету в постановці балетмейстера Сергія Наєнка відбулася у львівському театрі “Воскресіння” в рамках Міжнародного фестивалю єврейського театрального мистецтва “Сузір’я лева”.
Сергій Наєнко, крім того, що він балетмейстер Львівського національного театру опери і балету ім. Соломії Крушельницької, також є і керівником ансамблю “Єврейські мініатюри” при львівському благодійному фонді “Хесед-Ар’є”. Силами цього дитячо-юнацького колективу й було поставлено балет за мотивами творів Бруно Шульца. Режисер-постановник вистави – артист театру ЗОК Василь Сідлецький. Перш ніж приступити до роботи над таким складним матеріалом, як творчість Шульца, співавтори неодноразово студіювали його “Цинамонові крамниці” та “Санаторій під клепсидрою”. Відтак виникла концепція власного твору - балет із семи частин, кожна з яких відтворює певний період недовгого Шульцового життя.
Вітраж тринадцятирічного митця «пішов з молотка» за 270 гривень
Благодійним аукціоном завершився дводенний общинний фестиваль єврейського образотворчого мистецтва “Вогнегривий Лев”, організований львівським благодійним фондом “Хесед Ар’є”. Вісімнадцять лотів аукціону – кращі з творів сотень учасників фесту зі всієї України. Виручені кошти повернуться до рідних міст авторів для підтримки навчальних образотворчих програм.
“Вогнегривий Лев” представив твори найрізноманітніших мистецьких напрямів: живопис, кераміку, вишивку, батик, вироби зі шкіри, пап’є-маше тощо. “З молотка” пішли розмальовані керамічні тарілки, картини з соломки, яскравий шовковий батик. Одним з найвишуканіших лотів стала елегантна кругла сумочка для маци, вишита бісером. Її придбали за сто двадцять гривень. Найдорожчим твором аукціону став вітраж тринадцятирічного Жені Кузнецова з Ужгорода, який пішов з молотка за двісті сімдесят гривень. Дивує, що непроданою залишилась оригінальна жилетка від дизайнера Надії Панасюк. Ніхто з присутніх так і не осилив стартової ціни виробу – ста гривень.
Вдячність за порятунок - Євреї України визнали Андрея Шептицького «Праведником світу»
Про це під час прес-конференції повідомив головний рабин України Моше Реувен Асман. Навпроти центральної київської синагоги імені Бродського на честь митрополита УГКЦ посаджено дерево
Акцію “Дерево життя” організувала єврейська громада України. Вона відбулася за участю представників християнських конфесій. За словами рабина Асмана, таким чином громада висловила подяку митрополитові Андрею Шептицькому (на фото) за порятунок сотень євреїв у роки Другої світової війни.
Учасники акції переглянули уривок з фільму Олеся Янчука «Владика Андрей», показаний у рамках Каннського кінофестивалю, який незабаром буде презентовано в Україні.
Як розповіли у Департаменті інформації УГКЦ, у своєму відеозверненні до Президента України, українського народу та членів єврейських організацій України єврей Курт Левін, врятований братами Шептицькими, наголосив, що митрополит Андрей і його помічники, ризикуючи життям, рятували євреїв не з якихось корисливих мотивів, а виходячи з глибокої віри й великої людяності. Видимим знаком безкорисливості, за словами Курта, є те, що митрополит Андрей наказував не примушувати єврейських дітей до того, щоб вони змінювали свою релігійну належність, а залишалися патріотами свого народу та вірними сповідниками віри батьків.
Поєднання добра і зла - Як єврей Курт Левін став українцем Романом-Павлом Миткою
Андрей і Климентій Шептицькі, монахи-студити, врятували від фашистського геноциду десятки євреїв
У Львівському обласному єврейському благодійному фонді “Хесед-Ар’є” презентували книгу Курта Левіна “Мандрівка крізь ілюзії”, присвячену темі Голокосту у Львові. У ній 83-річний автор, який проживає у США, розповідає про братів Шептицьких – Андрея і Климентія, а також про монахів-студитів, які врятували йому життя у воєнні роки. Андреєм і Климентієм Курт Левін назвав двох своїх синів. Він працює над тим, аби Андрея Шептицького (на фото) визнали праведником світу.
«Мандрівка крізь ілюзії»
Перші спогади Курта Левіна про Голокост, перебування євреїв у гетто та порятунок завдяки митрополиту Андрею Шептицькому були написані в Італії в 1945-1946 роках. Їх переклали на іврит, і вони вийшли друком у 1947 році в Тель-Авіві. Ця історія викликала великий інтерес у читачів різних національностей, але згодом вона забулася, бо почалася арабсько-ізраїльська війна. У 1992 році автор вирішив доповнити ці спогади. Через два роки світ побачила англомовна книга “Мандрівка крізь ілюзії”. Курт Левін не мав зацікавлення в її перекладі, бо, перш за все, хотів передати свої спогади західному світові і привернути його увагу до постаті митрополита Андрея, який врятував життя двом сотням євреїв.
Під патронатом президента Польщі Олександра Кваснєвського, міністра культури Вальдемара Давровського і міністра закордонних справ Адама Ротфільда у Львові відбувається другий багатокультурний фестиваль “Галичина”.
Участь у ньому беруть творці з Австрії, Чехії, Ізраїлю, Польщі, Словаччини, України, Румунії та Угорщини. У спільній акції об’єдналися культурні осередки різних народів, які здавна жили в Україні. Одним із таких є й єврейський. Історична виставка, присвячена євреям Галичини, діє у приміщенні Львівського обласного єврейського благодійного фонду “Хесед Ар’є”.
Організатором фестивалю є варшавський благодійний фонд “Спадщина”, що має на меті розвиток та підтримку регіональної культури. Експозиція розмістилася у кімнаті-музеї під назвою “Слідами галицьких євреїв”. Це єдиний єврейський музей у Львові та на теренах України, який працює над тим, щоб віднайти сліди євреїв, які становили третину населення Галичини, і яких масово знищували під час Другої світової війни. Тут можна ознайомитися з багатогранним життям львівського єврейства кінця ХІХ – середини ХХ ст.
Продовженням історичної експозиції є фотовиставка єврейських синагог, знятих відомим фотохудожником Яцеком Шліцем.
Світлана Козак, "Високий Замок" - 11.07.2005
Враження тижня - Замурований фокусник
Єврейський світ Львова… У нашому місті є такі закапелки, де без декорацій (і не тільки на вулицях, а й у приміщенні) можна знімати фільми з життя єврейської громади XVII-XVIII cтоліть.
Атмосфера цих місць не змінюється із сивої давнини (євреї з’явилися у столиці Галичини приблизно у XIV столітті). Тут свято бережуть вікові юдейські традиції. Тут йде незриме для стороннього ока внутрішнє життя: готують кошерну їжу для вірних, святкують релігійні свята, видають газети і книги. Одна з небагатьох можливостей непосвяченому зазирнути за завісу цього закритого світу – міжнародні фестивалі єврейської культури, які щороку влаштовує Львівський обласний благочинний єврейський фонд “Хесед-Ар’є”.
Свобода просит прокуратуру возбудить уголовное дело против еврейского общества "Хесед Арье"
Фракция Свободы во Львове просит прокуратуру возбудить уголовное дело против еврейского общества "Хесед-Арье" Фракция ВО Свобода в Львовском городском совете обратилась к городскому голове Андрею Садовому и прокурору Львовской области Алексею Баганцу с требованием проверить еврейское общество "Хесед-Арье" и возбудить уголовное дело за нарушение равноправия граждан в зависимости от их расовой, национальной принадлежности или отношения к религии. Соответствующее обращение обнародовал сегодня, 18 декабря, депутат от фракции ВО Свобода Иван Гринда.
У Львові євреям заборонили розповідати у школах про Голокост
Львівському обласному єврейському благодійному фонду «Хесед Арьє» (Милосердя) офіційно заборонили розповідати у місцевих школах про Голокост у Львові. Про це повідомила директор львівського Фонду Ада Діанова. Водночас чиновники стверджують, що у фільм «Два танго», який демонстрували під час таких зустрічей, містить «сцени насильства» і не сприяє «порозумінню.
Львівський обласний єврейський благодійний фонд «Хесед-Ар’є» («хесед» - «милосердя»; «ар’є» - «лев») з боку фракції ВО «Свобода» був неправдиво звинувачений у антиукраїнській діяльності, чим заподіяв шкоду честі, гідності та діловій репутації нашого благодійного Фонду: «3 листопада 2008 року в приміщенні Державної школи № 10 з польською мовою викладання за адресою м. Львів, вул. Генерала Чупринки № 1 відбулася ганебна антиукраїнська і антидержавна провокація, організована жидівським товариством "Хесед-Ар'є"».
На прошлой неделе широкий резонанс получил очередной скандал во Львове, связанный с действиями радикальных националистов по внедрению своего видения истории и национальных проблем.
Руководитель львовской ячейки ВО «Свобода» И. Грында направил в прокуратуру (18.12.2008) запрос, в котором обвинил в антиукраинской деятельности еврейскую неправительственную организацию «Хесед Арье». Основанием для этого послужил проект по ознакомлению школьников с ходом Холокоста во Львове. Проект прошел через семь школ города. Ученикам 6-11 классов читались лекции, были показаны выставка о Холокосте и документальный фильм.
«Хесед-Арье» во Львове просит власть защитить фонд от «Свободы»
«Среди многочисленных благотворительных фондов, которые работают во Львове, лидирующее место занимает Львовский областной еврейский благотворительный фонд «Хесед-Арье». «Хесед» в переводе с иврита означает «милосердие». Именно этим словом можно описать деятельность фонда. Милосердие, оказание помощи всем, кто в этом нуждается, является основной нашей целью». Соответствующие обращения «Хесед» направил председателю Львовского областного совета М. Сеныку, председателю городской госадминистрации А. Садовом, копии – в Израильское, Немецкое и Американское посольства. Об этом сегодня, 22 декабря, ЗИК сообщили в «Хесед-Арье».
Обращение приводим на языке оригинала:
«Голові Львівської Обласної Ради п. М. Сенику
копія: Голові міської держадміністрації п. А. Садовому
копія: Ізраїльське посольство
копія: Німецьке посольство
копія: Американське посольство
Шановний п. Мирославе!
Серед численних благодійних фондів, які працюють у Львові, чільне місце займає Львівський Обласний Єврейський Благодійний фонд «Хесед-Ар’є». «Хесед» в перекладі з івриту означає «милосердя». Саме цим словом і можна окреслити діяльність фонду. Милосердя, надання допомоги всім, хто цього потребує, є основною нашою метою.
Хесед Арье (Львов) - социальное образование финансируемый Джойнтом для оказания помощи пожилым евреям, оторые не собираются сьезжать в Израиль. Конкуренты Сохнута. Имеют свой штат и определенный круг задач, связанный материальной (продукты, медикаменты, ортопедический инвентарь и пр.) помощью пожилым и организацией их досуга. Часто (и в идеале) работает в согласии с еврейской общиной (любые евреи и им сочувствующие, не только старики), елигиозной общиной (те, кто молятся и веруют), молодежным клубом (эти непонятно чем занимаются) и воскресной школой (изучение иврита).